Ключові показники 2017 року
Ключові показники
491 млрд грн1
571 млрд грн1
Звернення Голови Національного банку
Звернення Голови Національного банку
У 2017 році Національний банк зберіг незмінним мандат незалежного центрального банку: ми забезпечували цінову та фінансову стабільність. Ця робота була успішною, адже минулий рік став другим роком економічного зростання. Приріст реального ВВП становив 2,1%. Міжнародні резерви Національного банку перебувають на докризовому рівні: за результатами року вони становлять 18,8 млрд доларів США. Ми послідовно продовжуємо політику плаваючого обмінного курсу.
Нас підтримує наш надійний партнер у збереженні фінансової стабільності − Міжнародний валютний фонд. У 2017 році Україна отримала транш на суму 1 млрд дол. США. Ми й надалі залишаємося в програмі з Міжнародним валютним фондом і працюємо над виконанням узятих на себе зобов’язань.
За підсумками року споживча інфляція становила 13,7% у річному вимірі та виявилася близькою до прогнозу Національного банку у 12,2%. Ми впевнені, що у найближчі два роки (у 2018 − 2019 рр.) інфляція знизиться до середньострокової цілі Національного банку - 5%. І перехід восени 2017 року до більш жорсткого режиму монетарної політики був спрямований саме на повернення інфляції цільового рівня в рамках політики інфляційного таргетування.
Протягом 2017 року Національний банк перерахував до Державного бюджету 44,4 млрд грн.
У 2017 році Національний банк продовжив політику щодо послаблення та зняття валютних обмежень. Крім того, ми розробили законопроект «Про валюту», який прийде на зміну застарілому Декрету про систему валютного регулювання.
І валютного контролю, прийнятому в 1993 році. Ми плануємо принципово змінити валютне регулювання в країні: після прийняття закону "Про валюту" на нас чекає режим вільного руху капіталу. Замість заборон, прописаних у чинному законодавстві, матимемо свободу проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Це - необхідний та довгоочікуваний крок назустріч європейському світовому ринку.
Відновлення кредитування − одна із цілей Національного банку на 2017 − 2018 роки. І ми поступово наближаємося до її виконання. Так, із початку 2017 року обсяг гривневих кредитів бізнесу зріс на 8,7%, а кредитування населення в національній валюті − на 38,3%.
Зазначу, що знизити кредитні ставки на ринку та зробити кредити більш доступними вдалося завдяки зниженню вартості ресурсів на ринку у 2017 році. Крім того, для відновлення кредитування необхідне забезпечення законодавчого захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, а також вирішення проблеми токсичних активів. І Національний банк бере безпосередню участь у розробці та опрацюванні у Верховній Раді необхідних законопроектів.
Як і очікував регулятор, у 2017 році операційний дохід банківської системи збільшився на 10%. Проте через значні обсяги відрахувань у резерви банківський сектор завершив рік зі збитком у 24,4 млрд грн – переважно за рахунок чотирьох великих банків, зокрема Приватбанку. Однією з позитивних тенденцій минулого року вважаємо скорочення кількості збиткових банків до 18 із 33 у 2016 році.
Усі 82 банки, присутні на ринку станом на початок 2018 року, мають прозору структуру власності, більшість із них достроково виконала трирічні програми з докапіталізації та зменшила максимальний розмір кредитного ризику за операціями з пов’язаними особами відповідно до вимог регулятора. За 2017 рік банки збільшили власний статутний капітал до 495,4 млрд гривень. Усі ці дії спрямовані на підвищення стійкості банківської системи до стресів та зовнішніх шоків.
Для недопущення повернення на банківський ринок схемних операцій центральний банк запровадив ризик-орієнтований підхід під час планування та проведення фінансового моніторингу. Такий підхід − наріжний камінь для впровадження ефективної системи протидії легалізації кримінальних доходів та фінансуванню тероризму. Тепер банки повинні використовувати власні ресурси у сфері фінансового моніторингу адекватно до наявних ризиків і залежно від цього приділяти підвищену увагу тим клієнтам, які здійснюють високоризикові операції.
Національний банк і сам змінюється на краще: ми стаємо більш прозорими, відповідальними перед суспільством, у досконалюємо інструменти впровадження політики , збільшуємо ефективність внутрішніх процесів.
Національний банк має чітке стратегічне бачення та програму: ми вперше в історії незалежної України розробили та схвалили Стратегію центрального банку. Ми визначили сім цільових орієнтирів, у напрямі яких будемо розвиватися у найближчі роки. Крім визначених законом мандата з підтримки низької та стабільної інфляції, забезпечення стабільності й ефективності банківської системи, ми зосередимося на відновленні кредитування і плавному переході до режиму вільного руху капіталу. Завдяки цьому буде забезпечений стабільний послідовний розвиток банківського сектору. Ми визначили нові амбітні завдання: забезпечення ефективного регулювання всього фінансового сектору, а також розвиток фінансової інклюзії. Переконаний, що досягнення визначених цілей дасть змогу українській банківській системі повноцінно інтегруватися до європейського фінансового простору.
Ми чітко усвідомлюємо, що попереду – нові виклики і завдання. Щоб упоратися з ними, маємо нашу «дорожню карту» − Стратегію Національного банку. Тож рухаємося вперед задля втілення її цілей.
Стратегія Національного банку
Стратегія Національного банку
Низька та стабільна інфляція
Національний банк має на меті досягти контрольовану та прогнозовану інфляцію на рівні 5% +/- 1 в. п. (цільовий рівень у 2020 році). Низька та стабільна інфляція сприятиме збереженню купівельної спроможності, заощаджень і доходів населення та бізнесу.
Стабільна, прозора та ефективна банківська система
Ця ціль реалізовуватиметься шляхом формування ефективних наглядових процесів Національного банку за фінансовими інститутами, у тому числі за допомогою ризик-орієнтованого нагляду. А також виконання банками вимог щодо ліквідності й достатності капіталу з урахуванням директив Європейського Союзу та Базельських основних принципів. Стабільність банківської системи клієнти відчують завдяки безпечності своїх вкладів та помірним відсотковим ставкам за кредитами.
Відновлення кредитування
Для відновлення активного кредитування необхідно започаткувати роботу Кредитного реєстру, знизити обсяги проблемної заборгованості, посилити захист прав споживачів та кредиторів. За успішного досягнення цілі населення та бізнес зможуть отримати доступні кредити, не створюючи при цьому додаткових ризиків для фінансової стабільності.
Ефективна модель регулювання фінансового сектору
Визначення цільової моделі регулювання небанківського фінансового сектору сприятиме ефективному регулюванню ринку страхових, лізингових і факторингових послуг, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній. У результаті фінансовий сектор стане прозорим та безпечним для споживачів фінансових послуг. Це також дасть змогу розширити спектр більш надійних та доступних фінансових послуг.
Вільний рух капіталу
Для досягнення вільного руху капіталу за прикладом регулювання в країнах Європейського Союзу, Національний банк не лише скасовує валютні обмеження, а й уже напрацював пропозиції до принципово нового валютного законодавства. Його запровадження означитиме поліпшення інвестиційного клімату, нові можливості для ведення бізнесу та подальшу інтеграцію до європейського фінансового ринку.
Фінансова інклюзія
Фінансова інклюзія досягається шляхом підвищення ефективності роботи фінансового сектору та фінансової обізнаності населення, а також завдяки ефективній та надійній платіжній інфраструктурі та доступним фінансовим послугам.
Фінансова інклюзія - 7
Фінансова інклюзія досягається шляхом підвищення ефективності роботи фінансового сектору та фінансової обізнаності населення. Цьому сприятимуть розвинуті процеси електронного документообігу та підвищення рівня безготівкових платежів. Це означає більш ефективну та надійну платіжну інфраструктуру і доступніші банківські послуги.
Виконання основних функцій
Виконання основних функцій
Виконання
основних функцій
Монетарна політика та фінансові ринки
Виконання
основних функцій
Фінансові ринки
Виконання
основних функцій
Фінансова стабільність
Виконання
основних функцій
Нагляд
Основні показники фінансової звітності
Склад та динаміка активів і пасивів Національного банку, млн грн
Кошти та депозити в іноземній валюті та банківських металах
Цінні папери нерезидентів
Авуари в СПЗ
Монетарне золото
Цінні папери України
Кредити банкам та іншим позичальникам
Внутрішній державний борг
Внески в рахунок квоти МВФ
Основні засоби та нематеріальні активи
Інші активи
Банкноти та монети в обігу
Кошти банків
Кошти державних та інших установ
Зобов’язання з перерахування прибутку до бюджету
Депозитні сертифікати, що емітовані Національним банком України
Кредити отримані
Зобов’язання перед МВФ, крім зобов’язань зі сплати внеску за квотою
Боргові зобов’язання на користь МВФ зі сплати внеску за квотою
Інші зобов’язання
Статутний капітал
Загальні та інші резерви
Резерви переоцінки активів і зобов’язань
Неконтрольована частка
Правління Національного банку
Голова Національного банку з 15 березня 2018 року.
В. о. Голови Національного банку з 11 травня 2017 року до 15 березня 2018 року. Перший заступник Голови з жовтня 2016 року.
У банківській системі України працює з часів її формування – більше 25 років. У 1991 – 1994 роках працював у Тернопільському обласному управлінні Національного банку. До 2005 року був заступником голови правління Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». З 2005 до 2014 року обіймав посаду директора з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп».
Яків Смолій закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю «Прикладна математика». Має науковий ступінь кандидата економічних наук.
Голова Національного банку з 19 червня 2014 року до 15 березня 2018 року.
Має понад 20 років досвіду роботи на керівних посадах у провідних українських і міжнародних фінансових інституціях. До призначення на посаду Голови Національного банку працювала головою інвестиційної ради директорів та керуючим директором ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна».
Раніше працювала в АБ «ІНГ Банк Україна» на посадах від начальника управління ресурсів до першого заступника голови правління. В АТ Комерційний банк «Сосьєте Женераль Україна» обіймала посади керівника відділу управління ресурсами, керівника департаменту управління ресурсами. Працювала на Українській міжбанківській валютній біржі. Валерія Гонтарева закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «Міжнародна економіка» та Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Оптичне і оптико-електронне приладобудування».
До сфери управління Дмитра Сологуба належать питання формування монетарної політики, проведення макропруденційної політики для забезпечення фінансової стабільності, проведення економічного аналізу, збору та аналізу статистики і звітності, а також виконання дослідницької функції центрального банку.
У 2002 році розпочав кар’єру наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. З 2004 року працював економістом-дослідником у представництві Міжнародного валютного фонду в Україні. До приходу до Національного банку, у 2007 – 2015 роках, обіймав посаду начальника відділу аналізу та досліджень ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Дмитро Сологуб закінчив Білоруський державний університет за спеціальністю «Економічна теорія». Після цього закінчив магістерську програму з економіки (EERC) Національного університету «Києво-Могилянська академія». Має CFA.
До сфери управління Катерини Рожкової належать питання пруденційного нагляду. У банківській системі України працює з 1998 року, з яких 12 років – на керівних посадах: заступник голови правління, член правління, радник голови правління ПАТ «Ерсте Банк», заступник голови правління ПАТ «Фінбанк», пізніше – ПАТ «Платинум Банк», виконувала обов’язки голови правління цього банку. У 2009 році півроку очолювала Департамент безвиїзного банківського нагляду Національного банку. З 10 червня 2015 року до 18 січня 2016 року – директор Департаменту банківського нагляду Національного банку.
Катерина Рожкова закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «Фінанси і кредит – банківський менеджмент» та Міжнародний інститут менеджменту за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (МВА)».
До сфери управління Олега Чурія належать питання здійснення операцій на відкритих ринках, валютного регулювання, діяльності Депозитарію Національного банку.
У фінансовій сфері України працює з 1993 року. Кар’єру розпочав в управлінні міжнародних розрахунків АБ «INKО». Займався операціями з цінними паперами у Всеукраїнському акціонерному банку «Ва-банк», Інвестиційній компанії «Співдружність», АКБ «БНП-Дрезднер Банк (Україна)». З 1999 до 2007 року – головний дилер казначейства, пізніше – начальник казначейства АКБ «Банк Австрія Кредитанштальт Україна» (у 2002 році змінено найменування на АКБ «ХФБ Банк Україна»). Наступні три роки – заступник начальника департаменту інвестиційного бізнесу, пізніше – начальник служби інвестиційного бізнесу АКІБ «Укрсиббанк». З 2010 до 2014 року – начальник управління операцій на ринку інструментів із фіксованою дохідністю ПАТ «ВТБ Банк».
Профільну економічну освіту Олег Чурій здобув у Вищій банківській школі Міжнародного центру ринкових відносин та підприємництва – Центру «Ринок» за спеціальністю «Фінанси та кредит». Має CFA.
До сфери управління Романа Борисенка належать питання фінансів, управління персоналом та забезпечення діяльності Національного банку.
У банківській системі України працює понад 16 років. З 2001 до 2014 року працював у банку «Аваль», пройшов трудовий шлях від економіста до заступника директора департаменту – начальника управління департаменту персоналу.
Роман Борисенко закінчив Українську академію банківської справи Національного банку в м. Суми за спеціальністю «Банківська справа».